- розбратати
- —————————————————————————————розбрата́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбратати — а/ю, а/єш, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посварити кого небудь з кимсь … Український тлумачний словник
розбратання — я, с., розм. Дія за знач. розбратати … Український тлумачний словник
посварити — (викликати, спричинити сварку між кимсь), розсварити; розбратати (близьких друзів, родичів) … Словник синонімів української мови